Сказ: що варто знати та як уберегтися
Сказ — це небезпечне вірусне захворювання, спільне для тварин і людей, яке уражає центральну нервову систему та у разі розвитку клінічних ознак - закінчується летально.
Джерелом і резервуаром збудника сказу є майже всі теплокровні тварини. Найчастіше серед свійських тварин – це коти та собаки, а в дикій природі — лисиці, кажани та вовки.
Людина може інфікуватися від хворої на сказ тварини через:
- укуси;
- подряпини та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
З метою недопущення поширення сказу органам місцевого самоврядування спільно з ветеринарними службами рекомендовано:
- забезпечувати щорічну обов’язкову вакцинацію домашніх тварин (собак і котів);
- проводити пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин;
- здійснювати контроль чисельністі безпритульних тварин гуманними методами;
- інформувати населення про небезпеку сказу, заходи профілактики тощо.
Зі свого боку громадянам важливо:
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами (дикими, безпритульними);
- у разі підозрілої поведінки домашнього улюбленця або після його контакту з твариною, що мала ознаки сказу, звертатися до установ ветеринарної медицини;
- виконувати правила утримання тварин, в тому числі надавати їх для щеплення проти сказу.
Пам’ятайте: тварину, яка покусала людину або іншу тварину, необхідно негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду та утримання під наглядом спеціалістів протягом десяти днів. У жодному разі не можна вбивати таку тварину!
У разі укусу чи потрапляння слини тварини на шкіру або слизові оболонки необхідно:
- негайно промити рану великою кількістю води з милом;
- обробити місце ураження антисептичним засобом;
- якомога швидше звернутися до закладу охорони здоров’я для отримання антирабічної допомоги.
Обов’язковій антирабічній імунізації підлягають особи:
- покусані скаженими або підозрілими на сказ тваринами, навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі потрапляння їх слини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки;
- які зазнали мікроушкоджень шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або під час транспортування трупів тварин для дослідження.
Курс профілактичної імунізації призначають людям професійного ризику: ветеринарним фахівцям, ловцям собак та котів, мисливцям, працівникам лабораторій, які працюють з вірусом сказу, тощо.
Профілактика сказу — це спільна відповідальність органів місцевого самоврядування, ветеринарних і медичних служб та кожного мешканця громади.
Вкотре наголошуємо, що основним засобом захисту населення і домашніх улюбленців від сказу є обов’язкове щорічне щеплення тварин. Вакцинація є необхідною умовою під час переміщення тварини територією України або за її межі, допуску для участі в різноманітних заходах.
Відповідно до частини третьої статті 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ненадання тварин для щеплення проти сказу та невиконання рішень місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій з питань профілактики сказу, передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу:
- на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- на посадових осіб – від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу:
- на громадян від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- на посадових осіб - від 120 до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кропивницьке районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
