Символіка села Суботці
ОПИС ГЕРБА
села Суботці Знам’янського району Кіровоградської області
Щит розділений срібним дамаскованим вузьким вилоподібним хрестом на три поля: зелене (верхнє), синє та чорне; у зеленому полі золотий розширений хрест, під яким – два срібних голуби, що летять назустріч один одному; у синьому полі – срібний святий Архангел Ієгудіїл із золотим німбом та золотим вінцем у правиці; у чорному полі – золотий лев, що спинається.
ОПИС ПРАПОРА
села Суботці Знам’янського району Кіровоградської області
Квадратне полотнище з двох рівновеликих горизонтальних смуг – синьої та білої; у центрі прапора герб Суботців, висота якого становить 1/3 сторони прапора.
ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ
села Суботці Знам’янського району Кіровоградської області
У гербі Суботців поєднано історичні, духовні та географічні особливості села, застосовано принцип суголосності.
Вилоподібний хрест відображає річки Аджамку та її праву притоку Сріблянку, між якими виникло та розташоване село. Візерунки на дамаскованому вилоподібному хресті означають нерозривність людських поколінь та історичних процесів, які причетні до села Суботці і його місцевості. При розкопці у 1985 році на території села поховань стародавніх угрів Х ст. в могилі воїна-кочівника знайдено частини золотих пластин із складним пишним орнаментом, схожим на візерунки, які зображено на гербовому вилоподібному хресті.
Розташовані в зеленому полі два срібні голуби, які утворюють між собою силует церковного купола, та золотий хрест над голубами означають Церкву Стрітення Господнього, яка існувала в Суботцях близько 175-ти років (1755 – початок 1930-х років) та відображають спільну віру, мир та згоду трьох православних народів, які стояли біля витоків села, – українського, сербського та молдавського. Церква Стрітення Господнього тричі руйнувалася, в тому числі і після спустошення села кримсько-татарською ордою 1769 року, але знову відбудовувалася жителями села, як символ їх незламної віри. У перекладі з давньослов’янської слово «стрітення» означає «зустріч», а одними із символів свята Стрітення в Православ’ї вважається два білі голуби, що несуть в собі ідею миру, очищення та згоди. Хрест є стародавнім символом життя, істини і спасіння.
Образ св. Архангела Ієгудіїла зображено, виходячи з назви Суботців, яка походить від дня тижня – субота. У Православ’ї св. Архангел Ієгудіїл є Архангелом суботи, він покровитель і захисник всіх християн, які старанно трудяться, що відповідає якостям жителів села різних поколінь.
Фігура золотого лева, що спинається, та синє поле в гербі перегукуються із символікою сербського міста Суботиця Автономного Краю Воєводина, в гербі якого також зображений золотий лев, що спинається, та використано синій колір. За переказами свою назву Суботці отримало саме від цього сербського міста, переселенці з якого вірогідно й заснували село. Село Суботці в другій половині ХVІІІ ст. навіть мало ідентичну сербському місту назву – Суботиця, яке було шанцем (укріпленим поселенням) 14-ої роти гусарського полку Нової Сербії.
Лев в геральдиці символізує силу, мужність, відвагу та справного господаря. Усі ці якості відповідають ідеалам жителів села, які виконували свій військовий обов’язок у часи (всього близько 70 років), коли село входило до військових поселень – Хорвата гусарського полку, Чорного гусарського полку, 4-го Українського (згодом – Єлисаветградського) уланського полку, та які з боями відстоювали село в часи Громадянської війни і мужньо билися на фронтах Другої світової війни.
Зображення св. Архангела Ієгудіїла та лева на гербі символізують відповідно небесного покровителя і земного захисника Суботців і його мешканців.
Чорний колір символізує родючі чорноземи Суботців та нагадує про те, що село свого часу було 14-ю ротою Чорного гусарського полку (1764-1776). Також етимології слова «субота» у геральдиці найбільш відповідає значення чорного кольору.
Зелений колір у гербі означає надію, свободу і радість, синій – вірність і чесність, чорний – мудрість, пильність і постійність у випробуваннях, золото – багатство і милосердя, срібло – чистоту, а поєднання чорного із золотом – довге життя. Перераховані чесноти є незмінними ідеалами, до яких прагнули і прагнуть жителі села.
За основу герба взято традиційну для української територіальної (муніципальної) геральдики іспанську форму щита, який прикрашено золотим бароковим картушем та увінчано золотою сільською короною з колосків.
У прапорі використано гербові барви – синій і білий кольори, що перегукуються із символікою сербського міста Суботиці, вихідці з якого, за переказами, заснували село і дали йому назву; герб села на прапорі унеможливлює його схожість з прапорами подібної колористики.